LYNX1

LYNX1 (англ. Ly6/neurotoxin 1) - білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на довгому плечі 8-ї хромосоми^[3]. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 116 амінокислот, а молекулярна маса — 12641 Да^[4]. Було виявлено різні варіанти альтернативного сплайсингу. Описано 6 ізоформ LYNX1: LYNX1-201 (230 bp), LYNX1-202 (639 bp), LYNX1-203 (563 bp), LYNX1-204 (4708 bp), LYNX1-205 (868 bp),- LYNX1-206 (4537bp), де LYNX1-201 не є білком^[5].

LYNX1 розташовується у людей на довгому плечі 8-ї хромосоми. Ген містить 7 екзонів і охоплює 13,515 bp геномної ДНК.

Транскрипція між цим геном та сусіднім (SLURP2) формує транскрипти природного походження (LYNX1-SLURP2), які кодують химерний білок, що складається з послідовності, яку можна розділити на окремий генний продукт^[4].

Для гену LYNX1 зараз нараховують близько 2500 SNP^[6].

Ген LYNX1 кодує білок (Lynx1), який є членом сімейства генів Ly-6 / нейротоксину, здатних модулювати рецептори нейромедіаторів; групи лімфоцитних антигенів, які прикріплюються до клітинної поверхні за допомогою глікозилфосфатидилінозитового якоря і мають унікальну структуру у вигляді збережених 8-10 залишків цистеїну з характерним просторовим патерном. Функціональний аналіз показує, що цей білок не є лігандом або нейротрансмітером, але має здатність посилювати функцію нікотинового ацетилхолінового рецептора в присутності ацетилхоліну. Цей ген також може грати роль в патогенезі вульгарного псоріазу^[7].

• Клітинна мембрана
• Ендоплазматичний ретикулум
• Дендрити

Трансгенні миші без експресії Lynx1 не мають нормального критичного періоду нейропластичності в зоровій корі для розвитку домінування одного з очей^[8]. Ці миші демонструють надзвичайно швидке одужання від амбліопії в дорослому віці, що вказує на роль в зниженні синаптичної пластичності під час нормальної експресії Lynx1 в дорослому мозку^[9].

Lynx1 знижує пластичність зорової кори дорослої людини, зв'язуючись з нікотиновими рецепторами ацетилхоліну (NAchR) і зменшуючи передачу сигналів ацетилхоліну^[10]. Після критичного періоду розвитку і в зрілому віці рівні мРНК та білка Lynx1 збільшуються в дорослому V1 і бічному колінчастому ядрі (LGN)^[10]. МРНК Lynx1 і nAChR коекспресуються в LGN, а також в парвалбумін-позитивних ГАМК інтернейронах^[10]. Після монокулярної депривації під час критичного періоду, що викликає амбліопію, моделі нокаутованих щурів Lynx1 спонтанно відновлювали нормальну гостроту зору, відкриваючи закрите око^[10]. Подібним чином, введення фізостигміну для збільшення передачі сигналів ацетилхоліну викликало одужання від амбліопії у мишей дикого типу^[10]. Інгібування Lynx1 може бути можливим терапевтичним механізмом для продовження синаптичної пластичності зорової кори і поліпшення бінокулярної функції при деяких типах амбліопії.

Крім того, було продемонстровано, що зниження експресії Lynx1, а також блокада довгострокової потенціації, що лежить в основі навчання і пам'яті, викликана Aβ1-42, можна запобігти шляхом інкубації з водорозчинним аналогом Lynx1. Результати показують, що водорозчинний аналог Lynx1 може бути перспективним засобом для поліпшення когнітивного дефіциту при нейродегенеративних захворюваннях^[11].

Lynx1 діє в різних тканинах шляхом взаємодії з нікотиновими ацетилхоліновими рецепторами (nAChR)^[12]. Запропонована роль модулятора активності nAChR, як видається, залежить від підтипу nAChR та стехіометрії, а також впливає на перенесення nAChR та його експресію на клітинній поверхні, а також на одноканальні властивості nAChR, вставлених у плазматичну мембрану. Lynx1 модулює функціональні властивості нікотинових ацетилхолінових рецепторів (nAChR) для запобігання надмірного збудження, а отже, і нейродегенерації. Також він підсилює десенсибілізацію, збільшуючи швидкість і ступінь десенсибілізації, що містять α₄:β₂ nAChR і уповільнюючи відновлення після десенсибілізації. Lynx1 сприяє великій амплітуді ацетилхолін-викликаних струмів через α₄:β₂ nAChR. Також залучений у регуляції пентамерному складанні nAChR в ендоплазматичному ретикулумі. Lynx1 зміщує стехіометрію від високої чутливості (α₄)₂:(β₂)₃ до низької чутливості (α₄)₃:(β₂)₂ nAChR. In vitro Lynx1 модулює nAChR, що складаються з α₃:β₄ субодиниць. Також він запобігає пластичності в первинній зоровій корі в кінці життя^[13].